- обмежувальний
- —————————————————————————————обме́жувальнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обмежувальний — а, е. 1) Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого небудь. •• Обме/жувальний контра/кт контракт, згідно з яким оптовий покупець зобов язується купувати товар лише у даного постачальника. 2) Який не охоплює чого небудь повністю … Український тлумачний словник
лише — I лиш, част. 1) обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2) підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл.… … Український тлумачний словник
лишень — I част. 1) спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. || підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та словах ну (ану), бо. 2) обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження чого небудь у знач. тільки. ||… … Український тлумачний словник
обмежний — а, е, рідко. Те саме, що обмежувальний … Український тлумачний словник
хіба — 1) част., пит. Уживається як допоміжний підсил. засіб у пит. реченні з відтінком сумніву, здивування, недовіри тощо. || Уживається в риторичному питанні для вираження впевненості, переконливості у протилежній відповіді. || Уживається як… … Український тлумачний словник